П О Ш Т А
 
Логін:
Пароль:

Вхід на сайт
Вітаю Вас, Гість
Реєстрація Вхід


Помогите решить пожалуйста задачи!!!!!!!!!!!!! - ЮРИДИЧНИЙ ФОРУМ

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
ЮРИДИЧНИЙ ФОРУМ » ЮРИДИЧНІ ФОРУМИ » Кримінальні справи » Помогите решить пожалуйста задачи!!!!!!!!!!!!!
Помогите решить пожалуйста задачи!!!!!!!!!!!!!
ВвячеславвДата: Вівторок, 01.05.2012, 06:41 | Сообщение # 1
Рядовий
Группа: Користувач
Сообщений: 1
Репутация: 0
Замечания: 0%
Статус: Offline
Задача 1
Закінчивши досудове слідство в справі про обвинувачення Вовченка 3. П. у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, слідчий надіслав письмове повідомлення про це цивільному позивачеві - керівництву товариства з обмеженою відповідальністю (ТЗОВ) "Імпекс".
Коли директор "Імпексу" з'явився для ознайомлення з матеріалами справи, слідчий надав йому можливість ознайомитись, лише з тими матеріалами, які торкаються цивільного позову, заявленого у справі. Після ознайомлення з ними директор заявив усне клопотання про накладення арешту на майно обвинуваченого для забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна. З результатами арешту і опису майна він просив його ознайомити.
Слідчий відмовив у задоволенні клопотання, усно роз'яснивши цивільному позивачеві, що санкція ч. 1 ст. 185 КК не передбачає можливості конфіскації майна, а тому немає необхідності накладати арешт на майно обвинуваченого.
1. Які процесуальні права мають учасники процесу під час ознайомлення з матеріалами справи?
2. Який порядок заявлення та вирішення їх клопотань?
3. Чи можна оскаржити постанову слідчого про відмову у задоволенні
клопотання?
4. Яким процесуальним документом оформляється ознайомлення учасників процесу з матеріалами справи?
5. Дайте правову оцінку діям цивільного позивача і слідчого.

Задача 2
Ранком до райвідділу внутрішніх справ звернулася з письмовою заявою гр-ка Бойко. Вона повідомила про те, що цієї ночі була зґвалтована невідомим злочинцем недалеко біля свого будинку, коли поверталась з роботи.
Описати зовнішність ґвалтівника вона не може, оскільки було темно, але, мабуть, зможе впізнати його по голосу (гвалтівник був з хриплим і гаркавим голосом). Заявниця просила знайти ґвалтівника і притягти його до кримінальної відповідальності. Покликаючись на те, що розслідування кримінальних справ про зґвалтування мають право здійснювати лише слідчі прокуратури, заступник начальника райвідділу внутрішніх справ відмовив у прийнятті заяви і порекомендував заявниці звернутись до райпрокуратури.
1. Який порядок прийняття заяв і повідомлень про злочини та порядок їх розгляду?
2. Чи грунтувалась на законі відмова у прийнятті заяви про злочин?
 
Вова-37Дата: Неділя, 06.05.2012, 23:02 | Сообщение # 2
Підполковник
Группа: Юрист
Сообщений: 91
Репутация: 3
Замечания: 20%
Статус: Offline
на перше питання:
Цивільний позивач- це громадянин, підприємство, установа чи організація, що зазнали матеріальної шкоди від злочину та пред'явили до обвинуваченого або до осіб, які несуть матеріальну відповідальність за його дії, вимогу про відшкодування збитків, і яких визнано цивільним позивачем постановою особи, котра провадить дізнання, слідчого, прокурора, судді чи ухвалою суду (ч. 1 ст. 50 КПК України).

У тих випадках, коли громадянин пред'являє позов про відшкодування спричиненої йому шкоди, його визнають одночасно потерпілим і цивільним позивачем.

Закон покладає на органи досудового розслідування, прокурора та суд обов'язок проявляти ініціативу в охороні майнових прав осіб, які постраждали від злочину. Так, слідчий, встановивши, що злочином заподіяно майнову шкоду громадянинові, підприємству, установі чи організації, зобов'язаний роз'яснити потерпілому чи його представникові право заявити цивільний позов (ч. 2 ст. 122 КПК України).

Цивільний позивач зобов 'язаний:

- пред'являти на вимогу органу дізнання, слідчого, прокурора та суду всі необхідні документи, пов'язані із заявленим позовом;

- не розголошувати без відома слідчого чи прокурора дані досудового слідства;

- дотримуватися порядку під час судового засідання та підкорятися розпорядженням головуючого.

Цивільний позивач має право(ч. 2 ст. 50 КПК України):

- подавати докази;

- заявляти клопотання;

- брати участь у судовому розгляді, заявляти відводи та клопотання, висловлювати свою думку про клопотання інших учасників судового розгляду, давати пояснення, брати участь у дослідженні доказів і в судових дебатах щодо доведеності вчинення злочину та його цивільно-правових наслідків (ст. 268 КПК України);

- просити орган дізнання, слідчого та суд про вжиття заходів для забезпечення заявленого ним позову;

- підтримувати цивільний позов;

- ознайомлюватися з матеріалами справи з моменту закінчення досудового слідства, а в справах, у яких досудове слідство не проводилося, - після призначення справи до судового розгляду;

- заявляти відводи;

- подавати скарги на дії особи, що провадить дізнання, слідчого, проку­рората суду, а також на вирок або ухвалу в частині, що стосується цивільного позову;

- мати представника;

- за наявності підстав — на забезпечення безпеки.

Юридична відповідальність цивільного позивача:

• кримінальна (за розголошення даних досудового слідства без дозволу слідчого чи прокурора - за ст. 387 КК України);

адміністративна (за неповагу до суду, що полягала в злісному ухиленні від явки до суду чи в непідкоренні розпорядженням головуючого або в порушенні порядку під час судового засідання, а також за вчинення ним будь-яких дій, що свідчать про явну неповагу до суду чи встановлених у суді правил (ч. 1 ст. 185-3 КУпАП).

Додано (06.05.2012, 22:53)
---------------------------------------------
по другому питанню:
У процесі заявлення клопотання особливе значення має обґрунтування викладеного в ньому прохання, що повинно мати обов'язковий характер при заявленні клопотань про виключення доказів зі справи як недопустимих, у зв'язку з чим пропонується доповнити КПК України статтями, що визначають порядок заявлення, розгляду і вирішення клопотань про виключення доказів у досудовому провадженні (статті 2211, 2212).

Механізм розгляду клопотання на досудовому слідстві утворюють послідовні дії слідчого, спрямовані на встановлення попередньої оцінки обґрунтованості викладених у клопотанні фактичних даних, доводів і аргументів, вивчення доказів і матеріалів, що були подані разом з клопотанням, або доказів, які є в матеріалах справи і на які посилається особа в своєму клопотанні. При цьому, з метою заміни оціночного поняття "обставини, що мають значення для справи" іншими, визначеними своєю видо-родовою характеристикою поняттями

На заключному етапі вирішення клопотань діяльність слідчого спрямована на прийняття кінцевого рішення по заявленому і розглянутому ним клопотанню, що включає в себе формування і оформлення рішення слідчим, а також доведення прийнятого рішення до відома зацікавлених осіб. У зв'язку з непоодинокими випадками неправильного вирішення слідчими клопотань учасників процесу і відсутністю відповідного реагування на це з боку керівників слідчих підрозділів, прокурорів, суддів, пропонується доповнити ч. 2 ст. 232, ч. 2 ст. 1141, ст. 228 чинного КПК України відповідними положеннями.

Найбільш прийнятною і такою, що відповідає загальному змістові кримінально-процесуального закону, повинна бути наступна форма повідомлення зацікавлених осіб про результати розгляду клопотання: про задоволення такого клопотання особі слід повідомити шляхом направлення письмового повідомлення; при повній або частковій відмові в задоволенні клопотання особі повинна бути направлена копія постанови, а до матеріалів кримінальної справи долучені відповідні документи. Письмове повідомлення та копія постанови має передаватися особі, яка заявила клопотання, не пізніше доби з дня прийняття відповідного рішення.

Додано (06.05.2012, 22:56)
---------------------------------------------
По третьому:
За загальним правилом оскаржити постанову слідчого можна прокурору, але робити цього не потрібно,оскільки вимоги ст 218 КПК слідчим виконані,а клопотання потерпілої сторони чи цивільного позивача у даному випадку не сутеві.Таке клоптання чи скарга задоволеню підлягати не будуть

Додано (06.05.2012, 22:58)
---------------------------------------------
ПО четвертому: оформляється протоколом ознайомлення 218 КПК

Додано (06.05.2012, 23:02)
---------------------------------------------
По пятому:
як правило слідчий зобовязаний був у даному випадку окрім постанови про визнання цивільним позивачем мав винести постанову про визнання керівництво ТОВ потерпілиим по справі.
Така помилка є грубим порушенням права потерпілого і може тягнути за собою наслідки повернення справи на додаткове розслідування,або за клопотання прокурора суд визнає їх потерпілими.

 
lutsenkovladДата: Неділя, 01.07.2012, 19:46 | Сообщение # 3
Підполковник
Группа: Юрист
Сообщений: 124
Репутация: 7
Замечания: 0%
Статус: Offline
Задача №2
1. Який порядок прийняття заяв і повідомлень про злочини та порядок їх розгляду?
2. Чи грунтувалась на законі відмова у прийнятті заяви про злочин?
--------------------------------------------------------------------------------------------------------------
1. Відповідно до ст. 112 КПК справи про зґвалтування підслідні слідчим ОВС.

Відповідно до ст. 94 КПК приводами до порушення кримінальної справи є:
- заяви або повідомлення... окремих громадян.

Відповідно до ст. 97 КПК прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані
приймати заяви і повідомлення про вчинені або підготовлювані
злочини, в тому числі і в справах, які не підлягають їх віданню.
По заяві або повідомленню про злочин прокурор, слідчий, орган
дізнання або суддя зобов'язані не пізніше триденного строку
прийняти одне з таких рішень:
1) порушити кримінальну справу;
2) відмовити в порушенні кримінальної справи;
3) направити заяву або повідомлення за належністю.

2. Відмова є незаконною ! Відповідно до ч.2 ст. 95 КПК письмова заява повинна бути підписана особою, від якої вона подається. До порушення справи слід пересвідчитися в особі заявника, попередити його про відповідальність за неправдивий донос і відібрати від нього відповідну підписку.

Відповідно до ст. 110 КПК дії і постанови органів дізнання можуть бути оскаржені
прокуророві.
В разі надходження скарги прокурор зобов'язаний розглянути її
протягом десяти днів і рішення по скарзі повідомити скаржникові.


Сообщение отредактировал lutsenkovlad - Неділя, 01.07.2012, 19:48
 
margo1984Дата: Вівторок, 14.08.2012, 15:48 | Сообщение # 4
Рядовий
Группа: Користувач
Сообщений: 2
Репутация: 0
Замечания: 0%
Статус: Offline
Помогите пожалуйста
Задача 1
Начальник Красилівського райвідділу внутрішніх справ10 серпня відмовив громадянину П. у видачі дозводу на придбання мисливської рушниці. Вважаючи відмову неогрунтованою, 20 серпня П. оскаржив це рішення до УМВС у Хмельницькій області. Відповіді до 14 жовтня не одержав. Якими можуть бути подальші дії громадянина?

Задача 2
Голова обласної державної адміністрації наклав резолюцію на рішення голови районної державної адміністрації :"Скасувати як таке,що суперечить Конституції та законам України".
Охарактеризуйте правомірність такого рішенняю
 
lutsenkovladДата: Вівторок, 14.08.2012, 19:50 | Сообщение # 5
Підполковник
Группа: Юрист
Сообщений: 124
Репутация: 7
Замечания: 0%
Статус: Offline
Доброго дня !

ЗАДАЧА № 1
ВІДПОВІДНО ДО ЗУ "ПРО ЗВЕРНЕННЯ ГРОМАДЯН"

СТ. 1 ЗВЕРНЕННЯ ГРОМАДЯН
Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади,місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх
функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про
їх порушення.

СТ. 4 РІШЕННЯ, ДІЇ (БЕЗДІЯЛЬНІСТЬ), ЯКІ МОЖУТЬ БУТИ ОСКАРЖЕНІ
До рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких:
порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян);
створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод;
незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.

СТ. 7 ЗАБОРОНА ВІДМОВИ В ПРИЙНЯТТІ ТА РОЗГЛЯДІ ЗВЕРНЕННЯ
Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення.
Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.
Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.

СТ. 16 РОЗГЛЯД СКАРГ ГРОМАДЯН
Скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням -
безпосередньо до суду.

СТ.17 ТЕРМІН ПОДАННЯ СКАРГИ
Скарга на рішення, що оскаржувалось, може бути подана до органу або посадовій особі вищого рівня протягом одного року з моменту його прийняття, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення громадянина з прийнятим рішенням. Скарги, подані з порушенням зазначеного терміну, не розглядаються.
Пропущений з поважної причини термін може бути поновлений органом чи посадовою особою, що розглядає скаргу.
Рішення вищого державного органу, який розглядав скаргу, в разі незгоди з ним громадянина може бути оскаржено до суду в термін, передбачений законодавством України.

Додано (14.08.2012, 19:48)
---------------------------------------------
СТ. 19 ОБОВ'ЯЗКИ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ, МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ, ПІДПРИЄМСТВ, УСТАНОВ, ОРГАНІЗАЦІЙ НЕЗАЛЕЖНО ВІД ФОРМ ВЛАСНОСТІ, ОБ'ЄДНАНЬ ГРОМАДЯН, ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ, ЇХ КЕРІВНИКІВ ТА ІНШИХ ПОСАДОВИХ ОСІБ ЩОДО РОЗГЛЯДУ ЗАЯВ ЧИ СКАРГ
Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані:
об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;
у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;
на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;
скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови,
які сприяли порушенням;
забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень;
письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;
вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина;
у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;
не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;
особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань. Це положення не скасовує вимоги
абзацу дев'ятого частини першої цієї статті.
СТ. 20 ТЕРМІН РОЗГЛЯДУ ЗВЕРНЕНЬ ГРОМАДЯН
Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
На обгрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.
Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

Додано (14.08.2012, 19:48)
---------------------------------------------
СТ. 28 КОНТРОЛЬ ЗА ДОТРИМАННЯМ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ЗВЕРНЕННЯ ГРОМАДЯН
Контроль за дотриманням законодавства про звернення громадян відповідно до своїх повноважень здійснюють Верховна Рада України, народні депутати України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Уповноважений з прав людини Верховної Ради України,
Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські, районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі комітети, депутати місцевих рад, а також міністерства, інші центральні органи виконавчої влади щодо підпорядкованих їм підприємств, установ та організацій.

СТ. 29 ПРОКУРОРСЬКИЙ НАГЛЯД ЗА ДОТРИМАННЯМ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ЗВЕРНЕННЯ ГРОМАДЯН
Нагляд за дотриманням законодавства про звернення громадян здійснюється Генеральним прокурором України та підпорядкованими йому прокурорами. Відповідно до наданих їм чинним законодавством повноважень вони вживають заходів до поновлення порушених прав, захисту законних інтересів громадян, притягнення порушників до відповідальності.

СТ. 25 ВІДШКОДУВАННЯ ЗБИТКІВ ГРОМАДЯНИНУ У ЗВ'ЯЗКУ З ПОРУШЕННЯМ ВИМОГ ЦЬОГО ЗАКОНУ ПРИ РОЗГЛЯДІ ЙОГО СКАРГИ
У разі задоволення скарги орган або посадова особа, які прийняли неправомірне рішення щодо звернення громадянина, відшкодовують йому завдані матеріальні збитки, пов'язані з поданням і розглядом скарги, обгрунтовані витрати, понесені у зв'язку з виїздом для розгляду скарги на вимогу відповідного органу, і втрачений за цей час заробіток. Спори про стягнення витрат розглядаються в судовому порядку.
Громадянину на його вимогу і в порядку, встановленому чинним законодавством, можуть бути відшкодовані моральні збитки, завдані неправомірними діями або рішеннями органу чи посадової особи при розгляді скарги. Розмір відшкодування моральних (немайнових) збитків у грошовому виразі визначається судом.

Додано (14.08.2012, 19:50)
---------------------------------------------
ЗАДАЧА № 2
ВІДПОВІДНО ДО ЗУ "ПРО МІСЦЕВІ ДЕРЖАВНІ АДМІНІСТРАЦІЇ"

Стаття 13. До відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених

Конституцією і законами України, належить вирішення питань:
1) забезпечення законності, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян;

ВІДПОВІДНО ДО СТ. 33 ЗУ "ПРО МІСЦЕВІ ДЕРЖАВНІ АДМІНІСТРАЦІЇ" Обласні державні адміністрації в межах своїх повноважень спрямовують діяльність районних державних адміністрацій та здійснюють контроль за їх діяльністю.
Голови районних державних адміністрацій регулярно інформують про свою діяльність голів обласних державних адміністрацій, щорічно та на вимогу звітують перед ними.
Голови обласних державних адміністрацій мають право скасовувати розпорядження голів районних державних адміністрацій, що суперечать Конституції України та законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України, Кабінету Міністрів України, голів обласних державних адміністрацій, а також міністерств, інших центральних органів виконавчої влади.
Керівники структурних підрозділів обласної державної адміністрації мають
право скасовувати накази керівників відповідних структурних підрозділів районної державної адміністрації, що суперечать законодавству України та актам органів виконавчої влади вищого рівня.
За наявності підстав, передбачених законодавством, голови обласних державних
адміністрацій можуть порушувати питання перед Президентом України про притягнення до дисциплінарної відповідальності голів районних державних адміністрацій.
За результатами роботи районної державної адміністрації голова обласної державної адміністрації може застосовувати встановлені законодавством заходи заохочення до посадових осіб районної державної адміністрації.

З повагою !

 
margo1984Дата: Четвер, 16.08.2012, 12:59 | Сообщение # 6
Рядовий
Группа: Користувач
Сообщений: 2
Репутация: 0
Замечания: 0%
Статус: Offline
спасибо большое!
 
marinaДата: Середа, 12.12.2012, 16:53 | Сообщение # 7
Рядовий
Группа: Користувач
Сообщений: 2
Репутация: 0
Замечания: 0%
Статус: Offline
Помогите пожалуйста
Задача 1
Сімнадцятирічний учень ПТУ Романов мав намір влаштуватись на роботу в період літніх канікул на завод "Азот". Але у відділі кадрів йому в цьому відмовили, посилаючись на неповноліття та відсутність дозволу батьків на працевлаштування.
Чи правомірна відмова? З якого віку та за яких умов громадяни можуть бути суб'єктом трудового права.

Задача 2
Після смерті громадяника Величко його син звернувся до юридичної консультації щодо своїх прав та обов'язкыв выдносно спадщини.
У Величка була окрема однокімнатна квартира, приватизована на його ім'я, предмети особистого побуту, особисті речі, автомобіль "Запорожець",наданий йому як інваліду першої групи, 10 акцій ВАТ "Міраж" з позначкою про останній день отримання по ним дивідентів - 1,5 року поспіль.В Ощадбанку на його імя було відкрито два рахунки: пенсійний до запитання та строковий з помісячною виплатою відсотків. За той місяць, коли помер Величко, йому не було перераховано пенсію. В поштовій скринці було знайдено листа від видавництва "Буття" з нагадування про закінчення строку надання рукопису роману,частину авторського гонорару за який автор вже отримав Сусід покійного Зайчик надав розписку, згідно якої покійний взяв у нього в борг та зобовязувався повернути грошову суму.
Які правовідносини, що регулюються цивільним правом, Ви можете виділити з умов задачі? Яке майно успадкує син Величка? Які права та обов'язки перейдуть до спадкоємця?
 
ЮРИДИЧНИЙ ФОРУМ » ЮРИДИЧНІ ФОРУМИ » Кримінальні справи » Помогите решить пожалуйста задачи!!!!!!!!!!!!!
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Пошук: