|
Дата публікації: Середа, 18.04.2012, 18:32; рубрика: Інтелектуальна власність
Керуючий партнер Патентно-юридичної агенції «Синергія» Вікторія Остапчук представила на Українському форумі інтернет-діячів iForum, який відбувся в Києві 17 квітня 2012 року, доповідь про помилки стосовно порушення прав в Інтернеті. На думку експерта, є 5 найбільш поширених помилок стосовно правомірності використання об'єктів в Інтернеті. Міф № 1. Власник торговельної марки завжди може заборонити використання своєї ТМ або схожою ТМ в домені або на веб-сторінці.Закон України про охорону прав на знаки для товарів і послуг дає право заборонити використовувати їх в Інтернеті, і в тому числі в доменному імені. Але буває так, що правий виявляється власник доменного імені, а не торгової марки. Наприклад, якщо власник домену взагалі не розмістив сайт (або розмістив повідомлення «сайт на реконструкції») - в такому випадку немає використання ТМ, а значить немає порушення. Ще одна ситуація - коли можна визнати недійсним охоронний документ на ТМ. Також власник доменного імені може виявитися власником схожого найменування. Важливо запам'ятати: якщо немає охоронного документа - значить, немає і заборони для використання ТМ в Інтернеті. Крім того, останнім часом почастішало застосування права першого (воно з'являється, якщо заявка на реєстрацію ТМ вже подана), і суди визнають його, зазначає В.Остапчук. Міф № 2. Будь-яка особа має право копіювати статті, фото, інший контент з будь-яких інтернет-ресурсів і розміщувати їх на своєму сайті з посиланням на першоджерело.Закон України про авторське право та суміжні права чітко вказує на необхідність письмового дозволу правовласників, крім випадків вільного використання. Суд може стягнути не тільки відшкодування збитку, але і виплату компенсації (від 10 до 50 000 мінімальних зарплат). Як розповіла В.Остапчук, судова практика про порушення авторського права в Інтернеті в Україну вже є, але мало. Міф № 3. Інтернет-магазин, що пропонує споживачеві нанести на товар будь-яке зображення, не несе відповідальності за нанесення і продаж таких товарів.Міф № 4. Будь-яка особа має право розміщувати на своєму сайті, блозі, Фейсбук-акаунті і т.п. негативну інформацію про іншу особу, і не буде нести за це відповідальність.Експерт зазначила, що не потрібно доводити правдивість тільки оціночних суджень, і необхідно уважно стежити, що і про кого ви пишете в Інтернеті. Міф № 5. Для просування в Інтернеті товарів і / або послуг суб'єкт господарювання має право використовувати зображення будь-якого актора, співака, політика чи нічим незнаменітой фізичної особи без їх дозволу.Якщо згоди на використання зображення немає, особа може звернутися до суду з позовом про припинення використання і відшкодування збитків. Законодавство передбачає два випадки, коли можна використовувати фотографію без дозволу: якщо особа знято в публічному місці або на публічному заході, або ж позувала авторові за плату. Але й тут існують обмеження, попереджає В.Остапчук: якщо ви великим планом сфотографуєте людину в громадському місці, це не означає, що можна використовувати це зображення в рекламі або на товарі - для цього потрібно мати окрему угоду.
Інтернет - це така ж середа життєдіяльності та ведення бізнесу, як і офлайн, і на нього поширюються всі правила та норми законодавства, що і для звичайного життя. З одного боку, ми не можемо вільно використовувати будь-які об'єкти права інтелектуальної власності в Інтернеті, але з іншого боку - маємо право на захист своїх оригінальних творів.
| 
