3 лютого 2011 року парламентарями прийнято ряд законів, спрямованих на внесення змін до переліку спорів, які не підвідомчі третейським судам, а також усунена значна частина прогалин у процесуальному законодавстві, пов'язана з видачею або відмовою у видачі виконавчого документа за рішенням третейського суду, а також з оскарженням самого рішення третейського суду.
Закон України "Про внесення зміни до статті 6 Закону України "Про третейські суди" (щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судам) був прийнятий з метою захисту прав споживачів від недобросовісних дій суб'єктів підприємницької діяльності, особливо у сфері надання банківських та страхових послуг, а саме - від нав'язування ними включення у відповідні договори третейських застережень.
Внесеними змінами в ч.1 ст.6 Закону України "Про третейські суди" тепер передбачено, що третейським судам не підвідомчі справи у спорах щодо захисту прав споживачів, в тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).
Зміни не обмежують можливість банків і кредитних спілок звертатися до третейського суду з позовами до своїх боржників. Адже суперечки, які банки та кредитні спілки передають на розгляд третейських судів, пов'язані не з захистом прав споживачів, а зі стягненням суми заборгованості. Однак, з іншого боку, банкіри та кредитні спілки тепер позбавлені можливості в разі подання позову про захист прав споживача до загального суду заявляти клопотання згідно п.6 ч.1 ст. 207 ЦПК України про залишення такого позову без розгляду у зв'язку з наявністю третейського застереження адже тепер подібні позови не підвідомчі третейським судам.
Усі спори, пов'язані із захистом прав споживачів, які на момент набрання чинності цього закону перебувають на розгляді в третейських судах, повинні бути припинені.
Крім цього, законодавці внесли зміни до ЦПК і ГПК, пов'язані з оскарженням рішення третейського суду та видачею або відмовою у видачі виконавчого документа за рішенням третейського суду.
Основні нововведення - це оплата держмита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення (ІТЗ) судового процесу за заявами, пов'язаними з оскарженням рішення третейського суду та видачею або відмовою у видачі виконавчого документа за рішенням третейського суду. До цього моменту по подібних справах держмито і ІТЗ не сплачувались. Проте сам розмір держмита та ІТЗ на сьогоднішній момент з даної категорії справ чинним законодавством не передбачений.
Окрема норма зобов'язує суди призупиняти розгляд заяви про видачу виконавчого документа на підставі п.4, ч.1 ст.201 ЦПК України в загальних судах або ст. 79 ГПК України у господарських судах, за рішенням третейського суду, якщо в цей же час розглядається справа про скасування рішення третейського суду.
Крім цього, внесеними змінами встановлено порядок оскарження ухвали суду про скасування рішення третейського суду або про відмову в його скасування, а також ухвали суду про відмову у видачі виконавчого листа.
Також законами, що вносять зміни до ЦПК і ГПК, передбачені додаткові ухвали, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду, а саме:
- Відмова у відкритті провадження у справі про скасування рішення третейського суду;
- Повернення заяви про скасування рішення третейського суду;
- Повернення заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду.
Також була внесена норма в ч.1 ст.106 ГПК України про можливість оскарження відмови у відновленні пропущеного процесуального терміну.
