П О Ш Т А
 
Логін:
Пароль:

Вхід на сайт
Вітаю Вас, Гість
Реєстрація Вхід
Головна » Юридичні Статті » Закон і бізнес » Владислав Гончаренко: вірю в хороші перспективи споживчої кооперації України

Владислав Гончаренко: вірю в хороші перспективи споживчої кооперації України


Дата публікації: Понеділок, , 17:58; рубрика: Закон і бізнес

ООН проголосила 2012 рік роком кооперативів, тим самим визнаючи важливість і ефективність кооперації для подолання багатьох проблем сучасності, для поєднання економічної ефективності з соціальною відповідальністю. Разом з тим, на сьогодні в Україні молоді люди до 35 років не здогадуються про існування кооперації, або мають викривлене уявлення про неї як про «початок бізнесу під час занепаду СРСР». Тому Юрист Онлайн розпочинає цю серію інтерв’ю з представниками кооперативного руху України.  Українська спілка споживчих кооперативів входить до 10 найбільших платників податків у державі, виступає з соціальними ініціативами та на власному прикладі показує можливість ефективної співпраці з державними органами. Владислав Гончаренко, що працює з травня 2011 року Головою Правлінна Укоопспілки, розповів читачам Юрист Онлайн про успіхи і проблеми системи споживчої кооперації в Україні.


Які нові можливості розкриває перед вами участь в загальноєвропейському об’єднані споживчих кооперативів (ЄвроКооп)?
 
ГОНЧАРЕНКО Владислав Васильович, Голова Правління УкоопспілкиВхід на правах повноправного партнера в найбільше міжнародне профільне для нас об’єднання  надає нам цілу низку вигід і перспектив. По-перше,  в епоху  глобалізації для нас як національної системи важливо мати майданчик для обміну досвідом, для спілкування із нашими колегами зі споживчої кооперації інших країн. Зокрема, в межах Єврокооп ми говоримо про країни Західної Європи, чиї напрацювання в окремих питаннях є доволі цікавими. 

По-друге, окрім участі у форумах, конференціях та доступу до досвіду наших колег, для нас є важливим представляти інтереси споживчої кооперації України на рівні найавторітетніших міжнаціональніх структур. Єврокооп, як впливова організація, регулярно підіймає ті чи інші питання, що мають її учасники, на рівні Європарламенту. І, повірте, для кожної національної системи такі можливості бути почутими є цінні і унікальні.  

Хочу звернути Вашу увагу: при Euro Coop працюють три постійно діючі робочі групи:
1. з питань роздрібного продажу продуктів харчування (а саме охорони здоров'я, якості продуктів харчування, роздрібної торгівлі продуктами харчування тощо).
2. з питань кооперативної ідентичності, до кола яких відносяться різноманітні питання щодо членства, злиття, кооперування громадськості, підвищення її поінформованості про кооперативні цінності і принципи тощо.
3. з питань політики сталого розвитку (займається проблемними питаннями змін клімату, органічного фермерства, розвитку ярмарків та міжнародного сталого розвиток загалом).

Напрацювання кожної з груп, участь у такій роботі, для споживчої кооперації України безумовно важливі. Система яка багато років втрачала свої можливості через низку об’єктивних причин, серед яких в першу чергу, перехід від планової економіки до вільного ринку, тепер має доступ до провідного світового досвіду. Ми розуміємо, що єдиної формули, панацеї для всіх систем споживчої кооперації в світі просто не існує. Проте напрацювання, досвід, інновації в окремих питаннях - надзвичайно цікаві для нас. 

Розкажіть, будь ласка, про динаміку споживчої кооперації в Україні за останні роки. Збільшується чи зменшується кількість споживчих кооперативів і з чим це пов’язано?
 
Динаміку не можна назвати позитивною. Останні двадцять років видались дуже складними для споживчої кооперації України. Станом на 2011 рік від колись потужної системи залишилось не більше 10% матеріально-технічнох бази, втрачено значну частку на споживчому ринку. Причин чимало, і, як було сказано вище, в першу чергу, це зміна економічних реалій країни в результаті переходу від радянської моделі господарювання до  ринкової. 

Очевидно, що якщо процеси поступової втрати позицій не зупинити вони стануть незворотними. Минулого року ми зібрали пропозиції з боку кооперативної громадськості  і розпочали підготовку процесу реформування. Залучили кооператорів з різних регіонів, представників науки, фахівців в галузі права. Поточний стан системи вимагає проведення реформування та модернізації майже у всіх напрямках, тобто маємо йти у досить глибокі процеси. 

Зарано озвучувати конкретні кроки реформи, проте є ключові завдання, які визнані пріоритетними на зборах Ради, що відбулися наприкінці 2011. Серед таких, в першу чергу, збереження системи, створення умов для підвищення ефективності господарської діяльності. В результаті реформування система споживчої кооперації має стати привабливою для інвесторів. 

Необхідно зберегти сутність споживчої кооперації, підтримувати та зберігати кооперативні традиції (їм більше 140 років!), водночас залучаючи для розвитку самої системи найкращі практики у галузі торгівлі, логістики, обслуговування населення, управління та інших. 

Хочу наголосити, що не ми одні за часів незалежності зіштовхулися із складними викликами. Це випробування для всіх систем споживчої кооперації  колишнього радянського союзу. Хто знайшов вихід раніше, хтось його ще шукає. 

За останній рік ми провели переговори і досить ретельно ознайомилися як з негативним, так і позитивним досвідом наших колег з радянським минулим. Я щиро радий тому, що ми під час цього процесу знайшли чимало ефективним рішень. Наприклад, споживча кооперація Угорщини. Після реформування та модернізації споживкооперація країни, що має 10 млн. населення в цілому, змогла відновити систему, сформувати нові підходи і наразі  має 5 тисяч магазинів з єдиною логістикою, ціновою, асортиментною політикою та стандартами роботи. Сьогодні вони вже є другою по об’ємах структурою країни і доля їх майже 20%  в долі товарообігу Угорщини. Зміни, рішучість і сучасність поглядів дозволили угорським кооператорам буквально за останні роки відновити втрачені позиції на споживчому ринку країни, значно зміцнити свій економічний стан та повернути довіру людей. 
 
Загальновідомо, що в наші часи отримали широке розповсюдження так звані рейдерські захвати. У зв’язку з чим цікавить, наскільки захищені активи кооперативних організацій в Україні та чи стикалася з такими проблемами Укоопспілка? Наскільки серйозна загроза, що такі події будуть траплятися в майбутньому та які законодавчі норми дозволили би кооператорам відчувати себе безпечніше?

Посилення захисту також є одним із завдань реформування. Споживча кооперація має як і колись бути монолітною системою, яка захищає інтереси пайовиків, своїх працівників, членів споживчих товариств як на місцевому рівні, так і на державному та, навіть, міжнародному. Ми розуміємо, що сьогодні не всі норми законів, що стосуються кооперації узгоджені між собою.

Що стосується захисту то зауважу, що ситуація змінюється. Ми переформатували систему юридичного захисту. За рік це дало помітний результат. 

По-друге, наша система входить в десятку найбільших платників податків в країні. За підсумками 2011 року в бюджети на фонди всіх рівнів нами було сплачено 900 млн. гривень податків! Такі обсяги дозволяють країні розвиватися, виплачувати пенсії, зарплатню бюджетникам, фінансувати соціальну сферу. Радий, що на центральному рівні влада із розумінням ставиться до нашої роботи, підтримує проекти у площини якості життя населення. 

Яке відношення до споживчих кооперативів та підприємств Укоопспілки з боку державних контролюючих органів (різноманітних санепідемстанцій, пожежників та інше)? Чи потрібні зміні у цій сфері, якщо так, то які?
 
Як і в кожної організації на підприємствах системи в регіонах час від часу виникають окремі питання, але я не формулював би це як окрему проблему. Повторюся, ми є соціально відповідальною організацією, податки сплачуємо, законів дотримуємося, тому відкриті до влади і більше того виходимо з ініціативами у тих соціальних темах, де вважаємо, що готові бути корисними. Наведу приклад. В січні цього року Укоопспілка спільно з Державною інспекцією з питань захисту прав споживачів України розпочала патріотичну акцію "З турботою про Українське!”. Ця акція направлена на підтримку вітчизняних виробників та популяризацію українських продуктів харчування. Укоопспілкою спільно з Держспоживінспекцією було розроблено спеціальне маркування для вітчизняних продуктів харчування. Воно є гарантією того, що продукт відповідає всім стандартам якості та зроблений в Україну з вітчизняної сировини. Звісно акція не могла б відбутися без експертної участі Держпоживінспекції, яка власне і погодилася допомогти розібратися оргкомітету із складними питанням про якість, стандарти, вимоги до етикування продуктів харчування. Укоопспілка в свою чергу організувала інформаційну кампанію, розмістила по всій своїй інфраструктурі плакати із патріотичними слоганами, закликами поважати українське. І чесно, акцентовано вказувати інформацію на упаковках. Словом, ми підняли непросту для кожного українця тему і, сподіваюся, змогли хоча б на соту долю полегшили нашим громадянам вибір їжи на свій стіл. До речі, сьогодні вже більш 100 підприємств зі всієї України висловили своє бажання долучитися до акції. Ми проявили ініціативу, державні органи її підтримали – на мою думку це сама та форма співпраці, яка має бути.
   
Важливою функцією ЄвроКооп та Міжнародного Кооперативного Альянсу в роботі  з такими структурами як Європарламент є актуалізація питань кооперації, а іноді навіть лобіювання інтересів кооператорів. Чи існує на сьогодні законодавчі бар’єри для розвитку кооперативного руху в Україні (для споживчої кооперації та інших видів кооперативів) і які ці бар’єри? Іншими словами, яких законодавчих норм сьогодні не вистачає українським кооператорам?
 
Що стосується законодавчих норм, то, як я вже казав, є питання, які потребують вирішення. Водначас, ми бачимо можливості і в умовах сьогоднішнього законодавства провести модернізацію, приведення системи до вимог сучасності. Зокрема, в наших силах впорядкувати локальну нормативну базу. І з цим не можна зволікати. Є певні моменти в законодавстві, які не відповідають вимогам часу, тому ми зараз розробляємо проект змін до них. Сподіваюсь, що перші вагомі результати нашої роботи будуть вже цього року. Але, водночас, слід розуміти, що реформу такої великої системи, як наша, не можливо зробити за один день, місяць, або, навіть, рік. Це непростий шлях і ми готові його подолати. 
 
Як відомо, споживча кооперація починалась з міст: в світі це англійське місто Родчейль, а в Україні - Харків та Львів. Відомий український теоретик кооперативного руху Туган-Барановський також вказував на те, що найбільш сприятливі умови для розвитку споживкооперації - в невеликих містах. З іншого боку, в часи СРСР для споживкооперації відвели вузьку роль - задоволення потреб в селах і ця роль дісталась Укоопспілки "у спадок”. Чи плануєте ви "завойовувати” міста? Які нормативні бар’єри є на цьому шляху?
 
Я - "за” здорові амбіції і вірю в хороші перспективи споживчої кооперації України. Інакше я би не брав на себе відповідальність очолити Укоопспілку. Але давайте будемо реалістами: на цьому етапи наше завдання - спочатку згуртувати кооперацію, відновити її цілісність, а ось коли ми будемо монолітні і міцні, тоді все можна говорити про освоєння нових «географічних просторів». У нас є потенціал для такого розвитку. Але є задачі першого порядку, пріоритетні, а є другого. Процес відновленні цілісності – це пріоритет, і по цьому напрямку ми вже маємо результати - Донецька та Запорізька обласні споживчі спілки цього року повернулись до лав нашої системи. Очікуємо в найближчий час аналогічних рішень з боку Харківської облспоживспілки. Таким чином, менше ніж за рік відбулося єднання, сьогодні ми тотальні по всій Україні. Виключення поки що тільки частина Київської області.

2012 рік ООН проголосила роком кооперації, а один з принципів МКА полягає в тому, щоб кооперативні організації сприяли розвитку кооперативного руху своїх країн. Чи проводить Укоопспілка якісь активності по розвитку кооперативного руху в Україні, адже у вас традиційно сильні позиції в українському селі?


Сприяння розвитку руху - це створення правильної мотивації тих, хто вже знаходиться у цьому русі і тим, хто міг би в ньому бути. У XIX столітті люди об’єднувалися в кооперативи задля того аби покупати товари за меншою ціною. Як відомо, першими сформулювали принципи кооперації ткачі з англійського міста Рочдейла, що почали об єднуватися з метою зменшити витрати на придбання товарів та послуг, зокрема, створюючи сучасною мовою «спільні підприємства». Зменшення витрат – було суттєвою мотивацією і кооперація у країнах Західної Європи стала потужним рухом. 

В Україні, за радянських часів членство у споживчий кооперації надавало також цілком прагматичні можливості, серед яких – доступ до дефіцитних товарів. Сьогодні споживча кооперація має знайти ефективні засоби задля того аби відповідати на реальні та актуальні запити населення, адже історія кооперації свідчить, що об єднання та взаємодопомога в різні часи вирішували фактично різні завдання, але мали одну мету - надати прагматичні можливості членам кооперацій. 

Тільки після того, як створимо стабільну економічну платформу для підприємств споживчої кооперації, можемо говорити про розвиток руху в цілому. Повірте, при правильній мотивації і нинішні члени споживчої кооперації будуть більш активними, а потенційні - побачать явні вигоди та переваги входження до системи.

Що стосується Року кооперації, то для нас це важлива подія. Особливо в частині статусу. Коли така організація, як ООН підіймає те чи інше питання, або, тим більш, оголошує тематичний рік - це означає, що питання актуальне  в масштабі всього світу, це питання перспектив майбутнього.
Звичайно в 2012 році ми проводимо відповідні семінари, конференції та конкурси, також в регіонах вийшли книги з історії кооперації, запущено низка проектів в масштабі країни. Але все ж є й прості, звичайні речі, я би, навіть, сказав обов’язкові вже років 5-6 для кожної організації та компанії. Ці прості речі з різних причин раніше не були зроблені споживкооперацією України, але їх треба зробити. Одне з таких - бажання розповісти новим аудиторіям про сутність кооперації, про роль взаємодії та взаємодопомоги. Адже сьогодні мешканці України віком до 35 років мало що знають про споживкооперацію. Хоча часто використовують фрази на кшталт "давайте зкооперуємося”.  Наше завдання сьогодні - на зрозумілій мові говорити і розповідати про себе. Інакше у нас стається так, що велетенська система для більшості мешканців України в їх розумінні взагалі не існує. Тому в 2012 році, в Рік кооперації, як раз і відбудеться налагодження каналів для такого спілкування. Я кажу про ЗМІ, інтернет, соціальні мережі та публічні заходи.
 
Ще один з принципів Міжнародного Кооперативного Альянсу - це "кооперація між кооперативами”. Чи співпрацює Укоопспілка з іншими кооперативними організаціями України, якщо так, то в яких формах відбувається це співробітництво?
 
Сьогодні український кооперативний рух, окрім споживчої кооперації, яка є найбільш структурованою кооперативною системою в Україні, представлена також роботою кредитної та сільськогосподарської кооперації. За ініціативою Центральної спілки споживчих товариств України (Укоопспілки), разом з Національною асоціацією кредитних спілок України та Національною спілкою сільськогосподарських кооперативів України ще в червні 2001 року був створений Національний кооперативний альянс України, покликаний об’єднати три напрями кооперативної діяльності – кредитну, сільськогосподарську та споживчу кооперацію.

На певному етапі співпраця всередині Альянсу дещо вщухла. Але саме за підтримки Національної асоціації кредитних спілок України та Союзу учасників сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів України (як він сьогодні називається) торік здійснювалась активна робота з державними органами виконавчої влади щодо підготовки плану заходів з відзначення Міжнародного року кооперативів. Водночас, ми говоримо про ситуативну взаємодію, структурних проектів між цими організаціями поки що немає.
 
Сергій Кемський




Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

РУБРИКИ

Банкрутство підприємства [3]
Військове право [2]
Закон і бізнес [24]
Захист прав споживачів [7]
Звернення до суду [15]
Інтелектуальна власність [2]
Кримінальні справи [6]
Корпоративні відносини [5]
Міграційне право [2]
Нерухоме майно [7]
Оподаткування [10]
Перевірка підприємства [8]
Права громадянина [11]
про ДАІ [4]
Рейдерство [2]
Сімейне право [7]
Спадкове право [5]
Страхування [2]
Суд по кредиту [5]
Трудові відносини [11]

ПОШУК ПО САЙТУ

ПРИЄДНУЙТЕСЬ
Google+

РЕКОМЕНДОВАНІ САЙТИ





ПІДТРИМАТИ САЙТ WEBMONEY
Z401169167041
U131140520865
R298291195371