П О Ш Т А
 
Логін:
Пароль:

Вхід на сайт
Вітаю Вас, Гість
Реєстрація Вхід
Головна » Юридичні Статті » Звернення до суду » Як звернутися до суду

Як звернутися до суду


Дата публікації: Середа, , 18:31; рубрика: Звернення до суду

Корисна юридична інформація для грромадян, які вперше зіштовхнулися з потребою звернутися до суду.

1.  Хто має право на звернення до адміністративного суду за судовим захистом.


    Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини та громадянина захищаються державою.
    Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним та неупередженим судом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена КАС України.
    Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи користуються в Україні таким самим правом на судовий захист, що і громадяни та юридичні особи України.
    До адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
    Громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень:
     1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;
     2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;
     3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України;
     4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо);
     5) в інших випадках, встановлених законом.
    Самостійно звернутися до суду з адміністративним позовом людина може, якщо вона досягла повноліття (18-ти років), або й раніше - після досягнення віку, з якого вона може особисто брати участь у певних публічно-правових відносинах. Це, наприклад, відносини з приводу одержання паспорта громадянина України, реєстрації зміни імені, притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного проступку (учасниками відповідних правовідносин можуть бути особи, які досягли 16-річного віку), спори з приводу легалізації молодіжних та дитячих громадських організацій (засновниками таких організацій можуть бути особи, які досягли 15-річного віку) тощо.

    Інтереси осіб, які не досягли відповідного віку, а також інтереси осіб, визнаних судом недієздатними, як позивачів   представляють в суді їхні законні представники. Самостійно такі особи не можуть звертатися до адміністративного суду та брати участь в адміністративному процесі.

    Організації, установи, підприємства можуть бути позивачами, якщо вони зареєстровані як юридичні особи. Від їхнього імені діють керівник чи інша особа, уповноважена установчими документами чи відповідним положенням, або за їхнім дорученням інший представник.

    Якщо суд, розглянувши адміністративну справу, з’ясує, що права, свободи чи інтереси позивача не порушено, то він відмовить у задоволенні адміністративного позову.

    У спорах щодо оскарження нормативно-правових актів є певні особливості. Нормативно-правовий акт (нагадаємо, що йдеться про рішення суб’єкта владних повноважень, що стосується широкого кола осіб і призначене для багаторазового застосування) може оскаржити лише особа, щодо якої застосовано цей акт, а також особа, яка є суб‘єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт (ч. 2 ст. 171 КАС). Таким чином, особа має право оскаржити нормативно-правовий акт не лише тоді, коли щодо неї застосовано цей акт, а й на майбутнє – щоб запобігти такому застосуванню, але за умови, що така особа є суб‘єктом відповідних правовідносин. Наприклад, фізична особа, яка лише планує створити приватне підприємство, не має права оскаржити нормативно-правовий акт, що стосується оподаткування юридичних осіб, таке право має лише юридична особа, до якої може бути застосовано цей акт у майбутньому, зважаючи на те, що вона є суб’єктом відповідних відносин оподаткування.

    На відміну від загального правила, право на звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом про уточнення списку виборців, у тому числі про включення або виключення зі списку себе особисто або інших осіб, має кожен, хто має право голосу на відповідних виборах або референдумі, тобто кожен виборець (ч. 1 ст. 173 КАС). Виборцю непотрібно доводити те, що цим порушуються його особисті права, так як він може звернутися з такими вимогами відносно інших осіб.

 

  2. Яким є строк звернення з адміністративним позовом?


    За загальним правилом, звернутися до суду з адміністративним позовом можна протягом одного року з дня, коли Ви дізналися або повинні були дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ст. 99 КАС).

    Якщо Ви скористалися досудовим порядком вирішення спору, тобто оскаржили рішення, дії чи бездіяльність суб’єкта владних повноважень до органу чи посадової особи вищого рівня, але це не дало бажаного результату, то строк звернення до адміністративного суду починається з дня, коли Ви дізнались про прийняте за результатами розгляду Вашої скарги рішення.

    Загальний однорічний строк застосовується в усіх випадках, коли законом не встановлені спеціальні (інші) строки звернення з адміністративним позовом.

    Спеціальні строки зазвичай коротші від загального однорічного строку звернення і обумовлені специфікою відповідних відносин, у яких визначеності (стабільності) необхідно досягнути якнайшвидше.

    КАСУ встановлює, зокрема, такі спеціальні (скорочені) строки звернення із адміністративним позовом:

    1) для оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій – п’ять днів з дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності, рішень, дій чи бездіяльності, що мали місце до дня голосування, - також п’ять днів, але не пізніше двадцять четвертої години дня, що передує дню голосування, а рішень, дій чи бездіяльності дільничної виборчої комісії, дільничної комісії з референдуму, членів цих комісій, що мали місце у день голосування, під час підрахунку голосів та встановлення результатів голосування на дільниці - два дні з дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності (ч. 6-8 ст. 172);

    2) для уточнення списку виборців – не пізніш як за два дні до дня голосування (ч. 3 ст. 173);

    3) для оскарження рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби – десять днів, а для оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій – три дні (ч. 2 ст. 181);

    4) для усунення обмежень щодо реалізації права на мирні зібрання – як це випливає з ч. 3 ст. 183 КАС – з таким розрахунком, щоб суд міг вирішити справу і рішення у справі можна було виконати.

    Іншими законами також можуть встановлюватися спеціальні строки для звернення до суду із адміністративним позовом. Наприклад, для звернення із адміністративним позовом щодо оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення (але не суду!) ст. 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено десять днів із дня її винесення.

    У відносинах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби громадянин може звернутися із адміністративним позовом протягом трьох місяців із дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення з публічної служби – у місячний строк із дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки (ч. 1 ст. 233 Кодексу законів про працю України).

    При застосуванні положень про строки звернення з адміністративним позовом (за аналогією) необхідно враховувати також положення ст. 268 Цивільного кодексу України щодо непоширення позовної давності (строку звернення до суду) на такі вимоги:

    1) на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним (протиправним) правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право;

    2) на вимогу страхувальника (застрахованої особи) до страховика про здійснення страхової виплати (страхового відшкодування).

    Однак потрібно пам’ятати, що, згідно з пунктом 6 Прикінцевих і перехідних положень Цивільного кодексу України,  його правила про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом, тобто до 1 січня 2004 р.

     Якщо Ви пропустили встановлений строк звернення з адміністративним позовом, то це не позбавляє Вас права  звернутися з адміністративним позовом і не може бути підставою для повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження в адміністративній справі. Але таке пропущення може стати підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову, якщо на цьому наполягатиме відповідач. Щоб цього не сталося, Вам потрібно довести суду, що строк пропущено з поважних причин, тобто таких причин, що унеможливили своєчасне звернення. Але потрібно пам’ятати, що незнання закону про обмеженість строку звернення не буде визнано поважною причиною.


  3.  Як оформити та подати позовну заяву?


    Адміністративний позов подається до адміністративного суду у формі письмової позовної заяви особисто позивачем або його представником. Позовна заява може бути надіслана до адміністративного суду поштою.

    У Вінницькому окружному адміністративному суді прийом позовних заяв, заяв та інших документів здійснюється відділом прийому (режим роботи: Пн. – Чт. з 9-00 до 18-00, Пт. з 9-00 до 16-45, обідня перерва з 13-00 до 14-00). При подачі позовної заяви до відділу  прийому особисто позивачем необхідно надати працівнику відділу документи, що посвідчують особу (паспорт, посвідчення тощо). При подачі позовної заяви представником позивача необхідно надати працівнику відділу довіреність та документ, що посвідчує особу.

    Позовні заяви реєструються та передаються суддям в порядку черговості. Суддя не пізніше наступного дня після надходження позовної заяви до адміністративного суду відкриває провадження в адміністративній справі, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.

    Звертаємо Вашу увагу на те, що документи, які стосуються розгляду адміністративної справи (заперечення, додаткові письмові докази тощо), у судовому засіданні не приймаються. Їх необхідно надавати завчасно через відділ прийому для того, щоб суддя мав змогу ознайомитись з ними до початку судового засідання.

юрист



Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

РУБРИКИ

Банкрутство підприємства [3]
Військове право [2]
Закон і бізнес [24]
Захист прав споживачів [7]
Звернення до суду [15]
Інтелектуальна власність [2]
Кримінальні справи [6]
Корпоративні відносини [5]
Міграційне право [2]
Нерухоме майно [7]
Оподаткування [10]
Перевірка підприємства [8]
Права громадянина [11]
про ДАІ [4]
Рейдерство [2]
Сімейне право [7]
Спадкове право [5]
Страхування [2]
Суд по кредиту [5]
Трудові відносини [11]

ПОШУК ПО САЙТУ

ПРИЄДНУЙТЕСЬ
Google+

РЕКОМЕНДОВАНІ САЙТИ





ПІДТРИМАТИ САЙТ WEBMONEY
Z401169167041
U131140520865
R298291195371