|
Дата публікації: Четвер, 28.10.2010, 18:26; рубрика: Звернення до суду
 Як довести неадекватність застосовуваних господарським судом заходів щодо забезпечення позову?
У питаннях забезпечення позову дуже багато що залежить від ступеня обґрунтованості заяви позивача про застосування заходів щодо забезпечення позову.
Тут варто звернути увагу на сукупність факторів і набір доказів, які дозволять сформувати у суду думку про можливість відповідача ухилитися від виконання рішення суду в майбутньому. Це може бути листування між позивачем та відповідачем, наявність інших виконавчих проваджень щодо цього ж боржника, реалізація майна боржником без погашення заборгованості кредиторам та інше.
У проектах нового ГПК підстави та механізм забезпечення позову більш детально прописані. Більш того, в деяких проектах підставою для застосування таких заходів є не тільки ускладнення або неможливість виконання рішення суду в майбутньому, але й існування загрози реального порушення прав зацікавленої особи.
Чи реально оскаржити ухвалу про скасування заходів щодо забезпечення позову?
Дане питання дуже неоднозначне. Якщо аналізувати норми чинного ГПК, то його норми прямо не передбачають оскарження ухвал про скасування заходів щодо забезпечення позову. При цьому до недавнього часу господарські суди повертали такі скарги з посиланням на ст. 106 ГПК України. Однак варто звернути увагу на рішення Конституційного суду України від 28.04.2010 р. № 12-рп/2010 у справі за конституційним зверненням гр. Суботи Артема Анатолійовича, яке фактично надає сторонам таку можливість. Абсолютно зрозуміло, це рішення стосується винятково цивільного процесу, проте принципи, викладені в ньому, можна використовувати сторонам, що бажають оскаржити ухвалу господарських судів про відмову в забезпеченні позову. Заради справедливості слід сказати, що практика оскарження та прийняття до провадження апеляційною інстанцією скарг на ухвали господарських судів про скасування заходів щодо забезпечення позову вже з'явилася.
Механізми компенсації відповідачу позивачем збитків та витрат, що виникли внаслідок забезпечення позову у випадку, якщо суд прийняв рішення повністю або частково на користь відповідача.Нажаль, лише Цивільний процесуальний кодекс України передбачає такі механізми (ст.155 ЦПК України) і розглядає їх у контексті відшкодування збитків. Але на практиці таких позовів вкрай мало, тому узагальнення судової практики вкрай ускладнено. У результаті такий механізм залишається швидше теоретичним, однак у принципі немає перешкод для звернення до суду з таким позовом з посиланням на ст. 155 ЦПК України та норми ЦК України передбачають відшкодування збитків. Безумовно доведеться попрацювати над обґрунтуванням нанесення таких збитків, їх розміру і причинного зв'язку між заходами щодо забезпечення позову і заподіяними збитками.
Що стосується Господарського процесуального кодексу та КАСУ то в цих документах механізм відшкодування збитків від застосовуваних заходів щодо забезпечення позову прямо не передбачений, що теоретично не позбавляє можливості звернення до суду з таким позовом. Проте, обґрунтування такого позову буде дуже проблематичним, особливо у випадку якщо суд застосував такі заходи за власною ініціативою.
| 
