27 вересня 2012 Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ прийняв ряд інформаційних листів, направлених на усунення спірних питань практики застосування судами деяких норм законодавства.
В інформаційному листі № 10-1386/0/4-12 судова палата у цивільних справах ВССУ звертає увагу судів на особливості застосування норм Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон).
У разі, якщо до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору, така позовна заява залишається без руху, а в разі, якщо цей недолік не буде усунутий у строк, встановлений судом, - визнається не поданою і повертається позивачеві на підставі ст. 121 ЦПК України.
При застосуванні в судовій практиці Закону та норм ЦПК, що стосуються сплати судового збору, суди повинні дотримуватись прецедентної практики Європейського суду з прав людини і враховувати, що наведений у ч. 2 ст. 4 Закону перелік заяв, скарг (дій), за подання яких до суду або за виконання яких судом встановлено ставки судового збору, за своїм змістом є вичерпним. Таким чином, справляння судового збору щодо інших заяв (скарг), які подаються до суду, цим законодавчим актом не передбачено.
Розміри ставок судового збору встановлені на основі розміру мінімальної заробітної плати станом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подаються до суду. За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Позивачі, які звільнені від сплати судового збору при поданні окремих позовів, і певні категорії осіб незалежно від категорії позову звільняються не тільки від сплати судового збору за подання позову, але й за подачу апеляційних та касаційних скарг, заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами і ВСУ. Сплата судового збору за подання до суду заяв про забезпечення доказів або позову здійснюється такими особами на загальних підставах. Однак це не стосується певних категорій осіб, незалежно від виду позову, оскільки Законом вони взагалі звільнені від сплати судового збору, тобто, зокрема за оскарження процесуальних рішень (дій) суду.
Що стосується судового збору за подання до суду заяв про забезпечення доказів або позову, то в разі відсутності доказів сплати судового збору за подання до суду заяв про забезпечення доказів або позову, суд повинен залишити таку заяву без руху.
У разі пред'явлення позову одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно його вимогам окремими платіжними документами або одним з позивачів у справі в повному обсязі. Визначальним у цьому випадку є сам факт повного надходження належної суми судового збору в дохід Держбюджета.
Єдиною підставою для відтерміновання сплати судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі, є врахування судом майнового стану сторони.
