| kamediana | Дата: Понеділок, 02.09.2013, 14:58 | Сообщение # 1 |
|
Рядовий
Группа: Користувач
Сообщений: 1
Репутация: 0
Замечания: 0%
Статус: Offline
| 1. Між донецьким філіалом АКБ “Україна” і фірмою “Алтава” був укладений кредитний договір. Повноваження на видачу кредитів філіалу надавались банком “Україна” на підставі довіреності строком на один рік. Надаючи кредит, філіал застрахував ризик неповернення кредитору в страховій компанії “Скайд-Донбас”, яка в свою чергу перестрахувала ризик невиконання своїх зобов’язань перед страхувальником в страховій компанії “Скайд-Київ”. У зв’язку з тим, що фірма “Алтава” своєчасно кредит не повернула, банк “Україна” звернувся до страхової компанії з вимогою про виплату страхового відшкодування. Але страхова компанія у виплаті відмовила через відсутність коштів. Тоді банк “Україна” звернувся з позовом до страхової компанії в господарський суд, який своїм рішенням визнав недійсними кредитний договір і договір страхування та в позові банку “Україна” відмовив. Банк звернувся із скаргою до Вищого господарського суду України.
Запитання:
1. Чи може кредитний договір забезпечуватися страхуванням?
2. Якщо відповідь на перше питання буде позитивною, то яким вимогам мав
відповідати договір страхування?
3. Які обставини могли стати підставою для визнання зазначених договорів
недійсними?
4. Яке рішення має винести Вищий господарський суд?
2. Фірма “Оранта” уклала з Гниванським заводом спецзалізобетону договір купівлі-продажу незавершеного комплексу теплиць. Вартість теплиць за фірму “Оранта” сплатило товариство з обмеженою відповідальністю “Оксі” відповідно до укладеного між ними договору про сумісну діяльність. Коли представник фірми “Оранта” через місяць прибув на завод з метою оформлення документів на приймання теплиць, йому в цьому було відмовлено з посиланням на прострочення в оформленні права власності на куплений об’єкт. Фірма направила заводу письмову претензію у зв’язку з невиконанням умов договору купівлі-продажу. Після цього завод повернув вартість оплати теплиць товариству з обмеженою відповідальністю “Оксі”, а не фірмі “Оранта”. Фірма звернулася до господарського суду, де просила зобов’язати завод передати їй куплений об’єкт.
Запитання:
1. Яка відповідальність встановлена для продавця в цій ситуації?
2. Коли за цим договором переходить до покупця право власності?
3. Чи є порушення оплата об’єкта договору не його стороною?
4. Яке значення має договір про сумісну діяльність при оплаті купленого об’єкта?
5. Яке рішення має винести господарський суд?
|
| |
| |
