Політика та юриспруденція йдуть пліч о пліч. Хаос безладання охопив не тільки парламент, але й суддівську гілку влади. Судові рішення зараз «приймаються» виходячи із „політично-економічної доцільності”, себто грошової ненажерливості (кожний виживає як може!). У свою чергу роль юристів зводиться до «підгонки» законодавства під інтереси клієнта. Треба визнати договір недійсним? Будь ласка! Зачепимося до малюсеньких нюансів, а якщо ще й суддя знайомий, то проблема вирішиться сама по собі. Це все призводить до нестабільності правової системи, розбалансуваності економіки. А потім досить дивно: чому інвестори до нас не йдуть??? Застосовуючи загальну позовну давність в три роки, можна фактично шантажувати будь-якого контрагента. Майже у будь-якому договорі можна знайти маленькі зачіпки визнання правочину недійсним.
Мене останнім часом цікавить наступне питання: як можна розрахувати збитки за грошовим зобов’язанням (наприклад, договір позики).
Прочитавши ст. 625 Цивільного кодексу України, на перший погляд, все зрозуміло, як білий день! АЛЕ...
Ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України обовязок боржника сплатити суму боргу з урахуванням встановленого
індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо
інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Умовно, кажучи, договір грошового зобовязання, зазвичай, передбачає сплату пені, чи можна цей розмір пені вважати
іншим розміром процентів встановлений договором. В іншому випадку, боржник подвійно відповідає за прострочення грошового зобовязання, що є нелогічним.
Вважаю, що відшкодування збитків у грошовому зобов’язанні, виходячи із аналізу ст. 22 Цивільного кодексу України, як правило, є реальними збитками. Тобто реальним механізмом відновлення реальних збитків і є застосування індексу інфляції. Тому в принципі, відшкодування збитків передбачає повернення самого боргу та урахування саме індексу інфляції.
У той же час, 3% річних від суми простроченого грошового зобов’язання є фактично визначенням штрафу – ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України. А як відомо штрафи в грошових зобов’язаннях не застосовуються!!)
У кого є які міркування з цього погляду??