П О Ш Т А
 
Логін:
Пароль:

Вхід на сайт
Вітаю Вас, Гість
Реєстрація Вхід


"Нікчемні угоди" - загроза діловій репутації постачальника частина 1

Опубліковано: П`ятниця, , 17:13, у рубриці Оподаткування
Автор: buginya

Коли я, працюючи начальником юридичного відділу на підприємстві, отримала вперше акт перевірки ДПІ, в якому було зазначено, що «угоди між ТОВ «Х» і ТОВ «У» є нікчемними з огляду на приписи ст. 228, 205 і 215 ЦК України», то дуже довго і істерично  сміялась. На той момент я ще не розуміла, що принцип презумпції правочину для контролюючих органів, яким дана команда «фас» в рамках операції «Бюджет» нічого не значить. 

Мені здавалось, що оскаржити цей акт і винесені на його підставі податкові повідомлення-рішення буде дуже легко, тим паче, законодавець передбачив багато варіантів для цього: надання заперечень на акт (п. 83.1. ст. 83, ч. 2 п. 86.3. ст. 86, п. 86.7. Податкового Кодексу України), адміністративне узгодження (ст.ст. 55,56 Податкового Кодексу України, наказ № 1001 «Про затвердження положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби»), подання адміністративного позову (п. 56.1. ст. 56 Податкового Кодексу України, ч. 4 ст. 105 КАС України).

При цьому, згідно з п. 56.19. ст. 56 ПКУ, при зверненні платника податків до суду, у межах строків визначених пунктом 57.3 статтею 57 цього Кодексу, з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим у частині оскаржуваної суми, до прийняття судом рішення, що набрало законної сили. Тобто, якщо процедура оскарження, передбачена законом почнеться протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення – рішення, узгодження суми грошового зобов’язання настане в наступний день після набрання законної сили рішення суду або контролюючого органу.  Таким чином, тягнути строки узгодження можливо довгий час, на що і було перше моє сподівання. При цьому, потрібно зазначити, що не треба ігнорувати приписи п. 56.5. ст. 56 ПКУ і інформувати контролюючий орган про те, що повідомлення-рішення оскаржується у суді, або вищому органі, оскільки на практиці це може призвести к тому, що органи ДПС помилково внесуть в реєстр повідомлень-рішень хибну інформацію і вишлють вам  податкову вимогу.

Розібравшись з усім цим, я ще сподівалась, що надавши заперечення на акт перевірки, зможу повністю опанувати  ситуацію, виявивши помилку контролюючого органу. На той час склад і висновки акту здавались мені непорозумінням.

Але, часом пізніше, трохи  ознайомившись із досудовою із судовою практиками, зрозуміла, що має місце всеукраїнський, або, як мінімум, «вседонецький» зговір ДПС і ці акти перевірки по-перше, не підлягають скасуванню, оскільки не є актами індивідуальної дії, по-друге, не зважаючи на їх неправомірні висновки, довести необґрунтованість потрібно платникові податку. А зробити це не так і легко, як могло би здатися на перший погляд. Детально про оскарження податкових повідомлень-рішень у світлі сучасного законодавства я розповім вам у наступній статті. У цій я хочу висвітлити питання зовсім інше - загроза діловій репутації продавця при складенні акта перевірки органами ДПС і виявленні завищення податкового зобов’язання.

Якщо перевіркою  встановлюється завищення податкового кредиту, ДПІ виносить податкове повідомлення-рішення, схему скасування якого я приведу у наступній статті. А ось як бути з актами перевірки, за результатами яких встановлено завищення податкового зобов’язання? Років 5 потому такі акти можна було визнати недійсними, але ця практика минула. Зараз суди як один встановлюють, що «…акт державного або іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Вимоги позивача щодо визнання недійсним акту перевірки суд вважає безпідставними, оскільки, по-перше, акт перевірки це фактично службовий документ, який стверджує факт проведення перевірки додержання вимог за здійсненням розрахункових операцій у сфері безготівкового обігу підприємства і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства зазначеним суб'єктом, по-друге, акт перевірки лише фіксує обставини встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених порушень законодавства та не є остаточним документом зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій. Права та обов'язки для суб'єкта господарювання перевірку якого проведено породжує саме рішення, прийняте на підставі складеного за результатами перевірки акту». Тобто, суди не залишають для платника податку можливості якимось чином оскаржити висновки, викладені по результатам перевірки і встановлюють,  що оскарженню підлягає тільки повідомлення-рішення, або інший документ, який призводить до правових наслідків щодо суб’єкта господарювання.

Але, якщо для продавця  встановлення завищення податкового зобов’язання не тягне за собою негативних наслідків, то його покупець під загрозою «зняття» податкового кредиту. Вашим контрагентам це буде не до вподоби, але розв’язати цю ситуацію, якщо ви – продавець, доволі складно. Існує декілька варіантів, але усі вони слабкі і гарантованого успіху досягнути неможливо. Були спроби визнання недійсними наказів на проведення перевірки, але, навіть за наявності підстав для його скасування, суди не вважають податкову перевірку порушенням прав і інтересів позивача і навіть накази на  незаконно розпочаті перевірки не скасовуються. Якщо ви впевнені в тому, що на проведення перевірки контролюючий орган не має права (наприклад, якщо про проведення документальної виїзної планової перевірки вас попередили за 1 день або не надали копію наказу про проведення перевірки тощо, см. гл. 5-3 ПКУ), в такому разі буде розумніше не допустити до перевірки контролюючий орган, попросивши їх зачекати вашого адвоката, або юриста, що надає вам правову допомогу. Будьте ввічливі! Не потрібно виказувати агресію та злість, тому що це – індикатор вашої слабкості. 

Якщо акт вже складений і ваш покупець стає під загрозу завищення податкового кредиту, пропоную наступну схему дій.

Продовження - частина 2 

Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
ВАЖЛИВО
Кожен юрист може стати дописувачем цього блога. Для цього потрібно лише зареєструватися на цьому сайті як юрист і мати бажання ділитися з читачами своїм досвідом.

РУБРИКИ

Банкрутство підприємств [2]
Правове забезпечення бізнесу [13]
Громадянські права [12]
Договори і контракти [4]
Кримінальні справи [3]
Процесуальне право [1]
Захист від ДАЇ та міліції [4]
Питаня освіти [0]
Нерухомість [5]
Земля [3]
Сімейне право [5]
Статеві злочини [0]
Загальна практика [19]
Міграційне право [0]
Інтелектуальна власність [4]
Трудові відносини [2]
Військове право [0]
Права споживачів [6]
Оподаткування [5]
Рейдерство [2]
Банківське законодавство [3]
Спадкове право [3]
Судова практика [3]
Блог Адміністрації сайту Юрист Онлайн [9]

ПОШУК ПО САЙТУ

ПРИЄДНУЙТЕСЬ
Google+

РЕКОМЕНДОВАНІ САЙТИ





ПІДТРИМАТИ САЙТ WEBMONEY
Z401169167041
U131140520865
R298291195371